Туберкульоз – глобальна проблема людства

Туберкульоз – одна з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Епідемічна ситуація з туберкульозом у світі наприкинці 20 сторіччя значно погіршилася. В зв’язку зі зростанням захворюваності та смертності від туберкульозу проблема стає все більш актуальною і привертає загальну увагу. Сьогодні як в Україні, так і в усьому світі, туберкульоз залишається одним з найбільш поширених захворювань, яка завдає значної шкоди економіці всіх країн, через високі показники тимчасової та довгостротокової втрати працездатності, а також смертності населення. В останні роки в світі відзначена поява гостро прогресуючих форм туберкульозу, знизилася ефективність лікування внаслідок зростання стійкості мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів.

Головні причини погіршення епідемічної ситуації з туберкульозу в країні – економічний спад, військові конфлікти, міграційні процеси, зниження життєвого рівня населення, погіршення екологічної ситуацiї. Найбільш високий рівень показників захворюваності та смертності від туберкульозу відмічаться серед соціальнодезадаптованних осіб, мігрантів і осіб, які перебувають в системі виправних установ. Це свідчить про високу впливовість соціально-економічних умов на виникнення, розвиток та поширення туберкульозу. Крім того, велике значення в поширенні туберкульозу мають низький рівень санітарної культури населення, ухилення хронічних хворих від лікування, а також відсутність «фтизіатричної пильності» лікарів загальної лікувальної мережі.

Для попередження поширення туберкульозу та його успішного лікування необхідно раннє його виявлення. Эту задачу необходимо решать врачам, к которым, прежде всего, обращается больной. Це задачу необхідно вирішувати лікарям, до яких хворий звертається в першу чергу . Це лікарі загальної практики, сімейні лікарі, терапевти і педіатри. На перший план висуваються завдання раннього виявлення туберкульозу, зниження рівня запущених деструктивних і бацилярних форм туберкульозу, які становлять найбільшу епідемічну небезпеку.

За даними ВООЗ, в даний час в світі щорічно захворюють на туберкульоз 8-9 млн. людей, помирають – близько 3 млн. Надія на ліквідацію цього захворювання в 20 столітті не виправдалася. У квітні 1993р. ВООЗ оголосила туберкульоз проблемою номер один в світі, – проблемою що вимагає невідкладних заходів в глобальному масштабі. А з 1995 року в Україні оголошено епідемію туберкульозу. Приблизно одна третина населення Землі інфікована мікобактеріями туберкульозу. Серед інфекційних захворювань смертність від туберкульозу як і раніш займає перше місце.

Протягом останніх років зростання захворюваності і смертності від туберкульозу відмічено у всіх країнах світу. Найбільш виражена ця тенденція в країнах Центральної та Східної Європи, країнах, що раніше входили до складу СРСР, Африканських країнах (на південь від Сахари), Індії, Китаї. Це свідчить про низьку ефективність протитуберкульозних заходів. З’явилися гостро прогресуючі форми туберкульозу, які в минулому називали «швидкоплинні сухоти». Протягом останніх десятиліть в епідеміології туберкульозу сталися великі зрушення, які знайшли відображення в зміні статистичних показників поширення туберкульозу. Епідеміологія туберкульозу має ряд особливостей, обумовлених як інфекційним, так і соціальним характером захворювання.